Заправка картриджів для струменевих принтерів: що важливо знати перед початком

Заправка картриджів — питання особливої ваги для кожного власника струменевого принтера, чи то Epson, HP, Lexmark, Canon чи іншого.

Струменевий друк спочатку був доволі дорогим порівняно з іншими видами (попри чимало переваг), здебільшого через дороговизну картриджа — точніше, 10–15 мл чорнила, що продається в картриджі за ціною, в рази вищою за його реальну вартість. Нерідко ціна комплекту картриджів порівнянна з вартістю самого принтера.

Виробники непогано заробляють на картриджах як на витратних матеріалах: продавши одного разу принтер, вони отримують ще чимало грошей від покупця протягом наступного року-двох.

Повторна заправка картриджа зацікавила користувачів одразу, щойно з’явилися струменеві принтери й плотери.

У цій статті ми розглянемо важливі нюанси, які виникають під час заправки оригінальних, сумісних і перезаправних картриджів.

Оригінальні картриджі

Заправка оригінальних картриджів — завдання складне, що вимагає навичок, інженерного складу розуму та неабиякої частки удачі.

Конструкція оригінальних картриджів доволі складна, і це ускладнює повторну заправку. Як правило, виробники йдуть на різні хитрощі, щоб користувач не міг просто заправити картридж, а був змушений купувати новий оригінальний.

Так, наприклад, в усіх останніх моделях принтерів Epson встановлені спеціальні чипи, які поступово списують у своїй пам’яті рівень чорнила. Коли, на думку принтера, рівень стає нижчим за критичний, він просто перестає друкувати — доки не поставити новий картридж. При цьому чип зазвичай обнуляється раніше, ніж чорнило реально закінчується: у картриджі може лишатися ще 10% або більше, але принтер усе одно вимагатиме заміни.

З цього приводу в США навіть був судовий процес: споживачі звинуватили Epson у порушенні своїх прав — їх змушували купувати нові картриджі, коли в старому ще лишалося чорнило і він міг би друкувати, якби не чип, що вводить користувача в оману.

Але повернімося до заправки оригінальних картриджів.

Картриджі з роздільною друкувальною головкою (коли головка встановлена на самому принтері, а картридж слугує лише ємністю для чорнила) — до цього типу належать картриджі Epson і Canon.

Розпочавши заправку, ви натрапите на чимало труднощів: окрім чипів (які можна перепрограмувати спеціальним пристроєм — ресетером), доведеться робити технологічні отвори — причому не будь-де, а в певному місці, — і заливати чорнило не просто шприцом, а за певною технологією. Саме тому для такої заправки потрібні вправність, інженерний склад розуму та удача.

Руки новачка, який уперше спробував заправити оригінальний картридж, надовго перетворюються на різнокольорове «диво» — ви на собі відчуєте водо- та милостійкість струменевого чорнила.

При цьому в інтернеті вистачає любителів цієї справи, і якщо ми вас не переконали — інструкції із заправки оригінальних картриджів неважко знайти самостійно.

Увага! Під час заправки оригінального картриджа, як правило, потрібно зробити технологічний отвір. Пил або мікростружка, що потрапили при цьому всередину, можуть остаточно вивести з ладу друкувальну головку струменевого принтера, забивши дюзи.

Жодні прочищення чи промивальні рідини не очистять головку від часточок пластику та інших твердих домішок, що потрапили в неї.

Картриджі із суміщеною друкувальною головкою (HP і Lexmark) через особливості конструкції більш примхливі й менш довговічні — друкувальні сопла розташовані безпосередньо на самому картриджі.

Але заправити такий картридж зазвичай легше, ніж попередній тип, та й ризик тут мінімальний: зіпсувавши картридж разом із головкою, ви легко й недорого все виправите, купивши новий — друкувальна головка на ньому теж буде нова.

Сумісні картриджі

Неоригінальні картриджі альтернативних виробників — питання, яке часто ставлять: чи є їхній випуск порушенням прав виробників оригіналів?

Картриджі із вбудованою друкувальною головкою типу HP і Lexmark не можуть легально дублюватися сторонніми виробниками: власники брендів мають патент на конструкцію картриджа. А от тип картриджів Epson і Canon — «баки з чорнилом» — можуть випускатися третіми виробниками, оскільки сама ємність для чорнила не є патентоспроможною конструкцією, а лише камерою для його зберігання.

Сумісні картриджі вже самі по собі дають користувачу економію, оскільки коштують дешевше за оригінальні — як правило, на 20–50%.

Але їхні виробники, як і виробники оригінальних картриджів, зацікавлені в продажу картриджів, а не чорнила, тож теж не роблять заправку простою — здебільшого вони схожі на оригінальні.

Поролонові картриджі

Хотілося сказати кілька слів про поролонову систему картриджів. Раніше вона застосовувалась як в оригінальних, так і в сумісних картриджах, але сьогодні трапляється дедалі рідше.

Для повторної заправки ця система не дуже добра: поролон (або інший вбирний матеріал) з часом втрачає свої властивості, пересихає, перестає утримувати чорнило, що врешті призводить до підтікань і витікання чорнила всередину принтера — є ризик залити електроніку й зіпсувати пристрій.

Картриджі RDM: перезаправні, багаторазові

Це нове слово у вирішенні проблеми простої, швидкої та зручної заправки струменевого картриджа.

На сьогодні це найзручніший і найвигідніший варіант для струменевих принтерів Epson і Canon.

Переваги таких картриджів:

• заправка без вилучення картриджа з принтера — через зручний заливний отвір у верхній частині
• один комплект картриджів на весь термін служби принтера
• захист друкувальної головки від потрапляння повітря
• економія на чорнилі — не менш ніж у 20 разів
• наявність зон стабілізації тиску
• на відміну від поролонових картриджів — значно вища надійність і довговічність
• авто-чипи, що автоматично відновлюють свій рівень чорнила
• не потребують додаткового обладнання й пристосувань для експлуатації