Як правильно заправляти сучасні інтегровані картриджі

Інтегровані картриджі об’єднують у собі резервуар для зберігання чорнила і друкувальну головку. До них належать, насамперед, такі картриджі для термоструминного друку:

• для всіх принтерів Lexmark;
• для всіх принтерів Hewlett Packard (за винятком тих, де застосовуються, наприклад, чорнильниці № 10, 11, 12, 13, 88);
• для деяких принтерів Canon (наприклад, картриджі Canon BC-01/02, BC-20 або PG-40, PG-50, CL-41, CL-51, CL-52).

Для заправки кожного з цих картриджів існують різні інструкції, розроблені на основі досвіду компаній, що займаються заправкою. Суть їх зводиться до таких кроків.

1. Знайти або висвердлити заправні отвори

Зазвичай досить великі круглі отвори для заправки розташовані під фірмовою наклейкою на верхній кришці картриджа. Якщо верхня кришка пласка і на ній наклейка — це майже стовідсоткова гарантія того, що під нею є готові заправні отвори.

Перш ніж братися до заправки картриджа, слід вологою серветкою, змоченою в очищувальній рідині, обережно очистити зовнішній бік друкувальної головки — соплову пластину. Образно кажучи, треба очистити картриджу «носик», щоб він вільно дихав, поки ви його заправлятимете.

2. Заправити чорнило через отвір

Наберіть у шприц з гострою голкою підхоже чорнило, введіть голку через заправний отвір якомога глибше в картридж і повільно введіть у нього чорнило.

Використовувати треба обов’язково гостру голку. Практично всі картриджі містять усередині корпусу поліуретановий наповнювач, який завдяки капілярним силам утримує чорнило над друкувальною головкою без зайвого витікання через дюзи й утворення плям. Цей наповнювач справно виконує свої функції, якщо він не деформований і не містить ділянок із засохлим чорнилом або повітряними пробками. Опускаючи гостру голку глибше і повільно заправляючи картридж, ви уникаєте деформації пінного матеріалу під тиском тупої голки і рівномірно заповнюєте картридж чорнилом знизу догори.

Часто початківці запитують: скільки мілілітрів чорнила заправляти? Точної відповіді немає, хоча теоретично відома ємність картриджа — наприклад, 7 мл. Але це кількість оригінального чорнила, яке вміщується в новий картридж із сухим і чистим, не деформованим наповнювачем. Скільки чорнила реально витрачено на друк до моменту, коли картридж перестане друкувати, залежить від такого параметра наповнювача, як «ефективність вивільнення чорнила». Одна губка може вивільнити на друк 6,5 мл із 7 (чудовий результат), а інша — лише 1 мл, якщо пінний матеріал підібрано неправильно. Крім того, за неінтенсивного друку чорнило всередині картриджа може підсихати, утворюючи згустки й ущільнення, які згодом не заповнюються заправленим чорнилом.

Тому картридж слід заправляти не конкретною кількістю чорнила, а доти, поки чорнило не з’явиться над отвором. Після цього надлишок чорнила, близько 0,5 мл, з верхньої частини картриджа слід втягнути назад у шприц, піднявши голку. Потім треба промокнути отвір сухою серветкою і повернути наклейку на місце.

3. Перевірити якість заправки перед встановленням

Як перевірити працездатність картриджа після встановлення в принтер, знають усі: надрукувати шаблон дюз і, якщо картинка з дефектами, дати команду очищення друкувальної головки з драйвера принтера. Але важливо перевірити картридж ще до його встановлення в принтер.

Для цього використовують так званий «footprint» — відбиток, який картридж залишає на сухій серветці після притискання сопловою пластиною, тобто зовнішнім боком друкувальної головки. Отримання такого відбитка — добрий прийом для перевірки картриджа до заправки (одразу після очищення соплової пластини) і після заправки. У першому випадку відбиток можна не отримати взагалі, якщо картридж повністю порожній або засохлий. Але в другому випадку, після заправки, відбиток отримати треба обов’язково.

Як зробити це правильно: покладіть щонайменше три серветки одним шаром на рівній твердій поверхні, щоб картриджу було м’яко і не пошкодилася соплова пластина. Притисніть картридж до серветок максимум на 1 секунду і розгляньте відбиток. Для чорних картриджів ви повинні отримати рівну чорну лінію (або дві — залежно від кількості рядів сопел на пластині) з увібраного в серветку чорнила; для кольорових і фотокартриджів — паралельні лінії різного кольору.

При цьому варто пам’ятати:

• Добрий відбиток — ще не стовідсоткова гарантія того, що картридж друкуватиме. Він не друкуватиме, і це непоправно, якщо пошкоджена контактна пластина або інші елементи електричного кола картриджа.
• Відбиток із дефектами — ще не показник того, що картридж поганий. Варто зробити ще кілька спроб отримати якісний відбиток, притискаючи картридж до серветки на 1–2 секунди: капілярні сили мають підтягнути чорнило до сопел. Але якщо на шляху чорнила трапиться перешкода у вигляді засохлого чорнила, картридж треба покласти «носиком» на добре змочену в очищувальній рідині серветку або занурити «носик» у рідину на 5–10 хвилин і повторити перевірку.