7 основних хибних уявлень любителів струминного друку про сумісні фоточорнила

Існує низка хибних уявлень, які міцно прижилися і активно обговорюються серед любителів струминного друку фотографій. Спробуємо пояснити деякі з них.

1. «Заправлений мною картридж після встановлення в принтер має працювати так само добре, як новий оригінальний»

У цьому зазвичай упевнені початківці-користувачі принтерів Epson. Справді, обидва картриджі повні чорнила. Але оригінальний картридж заправлявся у вакуумі, щоб повітря не потрапило всередину разом із чорнилом, а ваш картридж — у звичайних атмосферних умовах, шприцом, як правило, з недостатньо довгою голкою, і доволі швидко, адже кортить надрукувати щось картриджем, заправленим власними руками. Тож маємо різні картриджі, схожі лише зовні: під час заправки в домашніх умовах у друкувальну головку і всередину картриджа неминуче потрапляє повітря. Тому заправлений картридж не працюватиме одразу після встановлення так само добре, як новий, і потребуватиме певного часу на «адаптацію» до нових умов.

2. «Я вмію заправляти картриджі, навіщо мені витрачатися на систему безперервної подачі чорнила (СБПЧ)?»

На жаль, перевагу СБПЧ можуть повною мірою відчути лише ті, хто вже нею користується. Невелику радість від цього можна порівняти з моментом придбання пральної машини-автомат після тривалого прання руками щовихідних — особливо у великій родині.

Якщо ви й досі важко заправляєте складні картриджі для Epson R200/300/2100, є спокійніший і безпроблемний спосіб друку — з використанням СБПЧ.

3. «Фотографія, надрукована на струминному фотопринтері, має бути ідентичною тій, що на моніторі, і тій, що надрукована у фотолабораторії»

І в тому, і в іншому випадку це не так. По-перше, на моніторі, з його параметрами відображення, ви бачите фото, яке може не відповідати реальній картинці, а радше «спотворене» налаштуваннями фотоапарата. Для розширення діапазону відтворюваних кольорів принтера слід провести його калібрування, адже виробник цей діапазон свідомо звужує — щоб узгодити кольори на середньому моніторі й принтері під час друку з програм, що не підтримують систему керування кольором (різних офісних програм). Ви напевно помічали, що іноді принтер Epson (частіше багатофункціональний пристрій) друкує оригінальними картриджами зі звуженим колірним охопленням у зелено-блакитних тонах, і зображення здається червонуватим. Це пряме підтвердження звуженого колірного охоплення.

Питання різниці технологій отримання фотографії традиційним способом (проявлення, промивання, закріплення зображення на світлочутливому папері) тут обговорювати не будемо — це зовсім різні технології, у них практично немає нічого спільного. Фотографія з лабораторії може подобатися, але виконана вона з роздільною здатністю 300 dpi. Порівняно з тисячами точок сучасних струминних принтерів це дуже мало. Річ у тім, що це точки одразу потрібного кольору й відтінку, а при струминному друку потрібний тон формується безліччю точок вихідних кольорів.

Навіщо взагалі потрібні фотолабораторії, якщо графічний файл можна за лічені секунди роздрукувати на кольоровому принтері? Наразі справді розробляють технології швидкісного друку фотографій на принципі роботи струминних принтерів, однак до промислового масштабу їм ще далеко.

Струминні принтери вже дають змогу отримати відбитки фотографічної якості, але за довговічністю такі фотографії помітно програють сріблоутримним матеріалам: вони вигоряють, бояться вологи. Не витримують вони конкуренції і за собівартістю: якщо відбиток формату А4 на струминному принтері з оригінальними витратними матеріалами обійдеться приблизно в 40 центів, то для світлочутливого фотопаперу ця цифра буде щонайменше вдвічі меншою.

4. «Виробник сумісних чорнил спеціально робить так, щоб без втрати якості не можна було використовувати CYAN від одного виробника, а MAGENTA — від іншого, змушуючи купувати повний комплект»

Нічого «шкідливого» виробник не задумує — подібна ситуація складається сама собою. По-перше, чорнило різних виробників відрізняється за загальною насиченістю, контрастністю, сумісністю з папером різних виробників. Тому результат передбачуваний: використання, наприклад, більш насиченого пурпурового чорнила з чорнилом решти кольорів менш насиченого набору неминуче призведе до появи пурпурового відтінку на сірій шкалі. Причина в тому, що формула і компоненти в чорнил різних виробників різні, а виробники сумісного чорнила фізично не можуть точно відтворити склад оригінального.

5. «Виробник сумісних чорнил повинен одночасно з випуском чорнил надавати кольорові профілі до них»

Кольоровий профіль має сенс випускати одночасно з чорнилом лише в одному, ідеальному випадку: якщо формула чорнила ніколи не змінюватиметься, а споживачі друкуватимуть виключно на одному папері одного типу й виробника, на одному принтері й за однакових налаштувань друку. Але так не буває. За сьогоднішнього розмаїття принтерів, фотопаперу та смаків фотолюбителів профілів для одного й того ж чорнила може знадобитися безліч — і все одно догодити всім не вдасться.

Сумісне чорнило розробляють і виробляють з розрахунком на те, що для найкращого результату споживач використовуватиме оригінальний папір. Інші носії мають інші фізико-хімічні властивості покриття, по-іншому взаємодіють зі складниками чорнила, що дає іншу картинку.

6. «Я вимагаю точний термін світлостійкості фотографії, надрукованої сумісним чорнилом, а виробник не може його назвати — це секретна інформація?»

Інформація про світлостійкість не секретна, але виразити її у вигляді точного реального терміну не можна. Наприклад, оригінальне чорнило на основі барвників для фотодруку на принтерах серії Epson Photo виробник заявляє світлостійким понад 25 років. Але така світлостійкість досягається лише під час друку на оригінальному фотопапері й зберігання в приміщенні під склом за флуоресцентного освітлення.

І найголовніше: такі дані розраховані методом прискореного тесту виробника і не є гарантійним терміном — прискорений тест на світлостійкість є лише моделюванням процесу вицвітання за умов зберігання в приміщенні й проводиться у чітко визначених умовах. Випробування світлостійкості проводять у штучних умовах, за прискореною методикою, на одному типі паперу, і вони не відображають реальних умов зберігання фотографії. Тому обіцяні 25 років на іншому папері за зберігання на стіні можуть легко перетворитися на 2–3 роки.

7. «Виробник попереджає не заморожувати, не перегрівати і не тримати на сонці пігментне чорнило лише для того, щоб убезпечити себе на випадок претензії щодо поганої якості»

Це хибне уявлення користувача, який не зовсім розуміє, що таке пігмент: це неоднорідна система, стабілізована суспензія (дисперсія) твердих частинок пігменту — барвника, нерозчинного у воді, — у водно-органічній фазі. Рівновагу такої системи легко порушити, і це стосується не лише пігментного чорнила сторонніх виробників, а й будь-якого пігментного чорнила, включно з оригінальним. До «порушників спокою» системи належать підвищені (понад 35 °С) і знижені (нижче 0 °С) температури, пряме сонячне проміння, різні види випромінювання тощо. Навіть найякісніше чорнило під впливом цих факторів втрачає свої властивості: частинки пігменту укрупнюються і засмічують дюзи друкувальної головки.